Історія державної агрохімічної служби Чернівецької області розпочалася зі створенням у 1964 р. зональної агрохімічної лабораторії як самостійної науково-виробничої установи при обласній сільськогосподарській станції.

Визначено напрям діяльності – наукове забезпечення раціонального використання добрив та інших засобів хімізації в сільському господарстві унаслідок проведення польових дослідів з добривами та інших робіт, пов’язаних із використанням агрохімікатів у сільському господарстві.

З підвищенням вимог та вдосконаленням функцій агрохімічної служби зональну агрохімічну лабораторію в 1986 р. реорганізовано в державну проектно-вишукувальну станцію хімізації сільського господарства.

На початку 2000 р. установа змінила назву на Чернівецький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» – єдиний в області науково-дослідний агрохімічний центр з широким спектром обов’язків.

У 2013 р. відбулася реорганізація центру в Чернівецьку філію державної установи «Інститут охорони грунтів України», яка почала активно працювати в напрямі збереження та відтворення родючості ґрунтів, а в травні 2024 р. установа змінила назву на Чернівецький регіональний центр державної установи «Інститут охорони грунтів України».

Чернівецький регіональний центр державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» плідно співпрацює з Управлінням агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, Українською науково-дослідною станцією карантину рослин Інституту захисту рослин НААН, Буковинською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, а також з товаровиробниками сільськогосподарської продукції Чернівецької області.

Серед зарубіжних наукових установ Чернівецький регіональний центр державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» співпрацює з науковими установами Молдови: з Інститутом ґрунтознавства, агрохімії та захисту ґрунтів ім. Ніколаса Дімо та з Інститутом фізіології, генетики та захисту рослин Академії наук Молдови; з навчальними закладами Румунії: з Сучавським університетом імені Штефана чел Маре та з Тімішоарським аграрним університетом.