19 лютого відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Органічна частина ґрунту: стан та перспективи дослідження», присвячена 100-річчю від дня народження професора Миколи Ілліча Лактіонова. Захід об’єднав науковців, викладачів і практиків із різних регіонів України та зарубіжжя й став майданчиком для ґрунтовної професійної дискусії щодо сучасного стану органічної речовини ґрунтів, викликів її збереження та перспектив розвитку досліджень у цій сфері. 

Серед організаторів і партнерів конференції – Державний біотехнологічний університет, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», ГО «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків» та Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», а також наукові установи Болгарії, Польщі, Грузії, Китаю, Молдови й провідні заклади вищої освіти України.

Від імені ДУ «Держґрунтохорона» учасників привітав виконувач обов’язків генерального директора Роман Паламарчук. У своєму виступі він наголосив, що органічна речовина ґрунту є не лише індикатором родючості, а фундаментальною основою функціонування ґрунту як складної біокосної системи, яка визначає агрономічну цінність земель, їхню екологічну стійкість, здатність до саморегуляції та депонування вуглецю. В умовах посиленого антропогенного навантаження, а також масштабних мілітарних порушень ґрунтового покриву в Україні питання збереження і відновлення органічної складової набувають особливої актуальності. Дегуміфікація, ерозійні процеси, техногенне забруднення та порушення структури ґрунтового профілю потребують не лише фіксації негативних тенденцій, а й науково обґрунтованих рішень, сучасних методів діагностики та ефективних підходів до реабілітації земель.

Програма конференції охопила широкий спектр наукових напрямів – від історії формування наукової школи Миколи Лактіонова до застосування сучасних аналітичних методів у дослідженні гумусових речовин. У доповідях було представлено результати оцінювання гумусного стану чорноземів за різної інтенсивності використання, дослідження органічної речовини в контексті регенеративного землеробства, аналіз впливу систем удобрення на здоров’я ґрунту, моделювання температурно зумовлених змін запасів органічного вуглецю дерново-підзолистих ґрунтів, а також вивчення дегуміфікаційних процесів у степовій зоні України. Значну увагу приділено впровадженню сучасних підходів – від молекулярних методів і динамічного світлорозсіювання до цифрового картографування та математичного моделювання.

Професійний діалог із вітчизняними та міжнародними колегами сприяв обміну досвідом і напрацюванню нових міждисциплінарних ініціатив, спрямованих на збереження ґрунтів як стратегічного ресурсу держави та основи продовольчої безпеки. Проведення конференції стало не лише вшануванням наукової спадщини видатного вченого, а й важливим кроком у консолідації наукової спільноти задля формування сучасної політики сталого землекористування в Україні.